Енді Маррей: Я хотів би грати вічно. Але здається, що це вже кінець

Колишня перша ракетка світу Енді Маррей провів свій останній матч на Вімблдоні у парному чоловічому розряді. Нагадаємо, британець через стан здоров’я не зміг стартувати в одиночній сітці. У першому колі брати Енді та Джеймі програли австралійському дуету Рінкі Хіджіката/Джон Пірс 6:7(6), 4:6. Енді Маррей ще заявлений у міксті разом із Еммою Радукану.

Після матчу на Центральному корту Вімблдону відбулась церемонія, яку присвятили кар’єрі Енді Маррея. Легендарна тенісна ведуча Сью Баркер повернулась до своєї роботи на ще один день, щоб взяти інтерв’ю у Енді Маррея на Центральному корті. На екрані організатори продемонстрували відео, в якому відомі тенісисти, зокрема Роджер Федерер та Рафаель Надаль, привітали Маррея з успішною кар’єрою. На корт були запрошені Мартіна Навратилова, Джон Макінрой, Тім Генмен, Ллейтон Х'юїтт, Новак Джокович, Іга Свьонтек та інші.

Під час інтерв’ю із Баркер Маррей згадав значні моменти своєї кар’єри: знамениту промову зі слізьми після поразки від Роджера Федерера у фіналі 2012 року, олімпійський фінал на центральному корті, титул US Open. Тенісист стримував сльози, коли пояснював, як його родина підтримувала його. Хоча він розсміявся, описуючи роль своєї дружини Кім в його житті та кар’єрі.

«Ми познайомилися в Нью-Йорку, коли нам було по 18 років, - каже Енді. - Ми пішли повечеряти, я провів її до готелю та запитав адресу електронної пошти. Що, на мою думку, не є нормальним.

Коли вона вперше прийшла подивитися на мене, як я граю, мене вирвало двічі: один раз прямо перед тим місцем, де вона сиділа, а другий раз - на сумку з ракетками свого суперника. І після того здавалося, що я їй досі подобаюся. Тож я подумав, що вона і є та єдина».

Окрім дружини на трибуні Енді Маррея підтримували його доньки Софія та Еді, мати Джуді і батько Вілльям.

Маррей також виразив вдячність організаторам за цю урочисту церемонію.

«Коли я приймав рішення щодо одиночного розряду, організатори поговорили зі мною і сказали, що вони хотіли б щось зробити після одного з моїх матчів тут. Думаю, якби я грав в одиночному розряді, то церемонія відбулась після, потенційно, мого програшу. Якщо одиночного розряду не буде, вони б хотіли, щоб церемонія відбулась після першого парного матчу, незалежно від результату. Так, я не казав їм: «Будь ласка, будь ласка, чи можете ви щось зробити це для мене». Але я вдячний їм, що вони це зробили. Я готовий закінчити кар’єру. Я хотів би грати, як я вже сказав, вічно. Але сьогодні, незважаючи на те, що це був парний матч, де фізично, очевидно, не так багато навантажень, мені все одно дуже важко. Тож мені здається, що це кінець.

Заслужив я на таку церемонію чи ні, я не знаю. Але вони зробили справді дуже хорошу роботу. Я радий, що це вже відбулось. Очевидно, я спробую зіграти та насолодитись виступом у міксті за кілька днів. Це повинно бути весело. Потім після цього запланована сімейна відпустка. Далі Олімпіада і це все».