Віталій Мандзин вперше стартував в естафеті на четвертому етапі Кубку світу у Обергофі, йому було довірено останній етап. Нагадємо, українска команда фінішувала на 13-й позиції.
Віталій розповів якою стала для нього ця гонка та оцінив свій перший етап сезону на Кубку світу.
- Дуже драматичною сьогодні була естафета для нашої команди. З якими думками ви приймали естафету?
- Так, ця естафета була дуже драматичною для нашої команди. Ну, не скажу, що були такі думки, що вже нічого втрачати, дуже хотілося відпрацювати впевнено та результативно на останньому етапі, хоча за логікою і розумів, що за високі місця вже нереально боротися. Просто хотів зробити якісно роботу.
- Це перша естафета на Кубку світу і одразу ж останній етап, що вчора відчували, коли дізналися про рішення Юрая?
- Можливо психологічно десь і був готовий до такого. Це перший такий досвід і мені потрібно було через нього пройти, пережити це. Та не скажу, що якось сильно переживав, бо був готовий показати хороший результат. Вимагав від себе хорошої і якісної роботи: як на трасі, так і на рубежі.
- Наскільки складно працювалося на вогневих рубежах, як вдавалося впоратися зі стрільбою, адже у цих умовах чотири додаткових на два рубежі - не так і погано?
- На лежці не скажу, що дуже важко було стріляти. Я перед стрільбою зробив поправку. Останнім пострілом не влучив, хоча для себе його відзначив, як влучання. Так і не зрозумів, чому там був промах, та я швидко допрацював шостим патроном.
Щодо стійки, то справді було важко стріляти, бо був порив вітру. У таку погоду завжди важко стріляти, плюс і туман заважав. Зі стійкою було важче справитися, як ми бачили, багато хто взагалі заїжджав на штрафні кола. Але я ну дуууже не хотів на штрафне коло і відпрацював за допомогою додаткових патронів.
- Зважаючи на те, що в естафеті не вдалося стартувати так, як напевно вам би хотілося, як для себе особисто оцінюєте етап Обергофу?
- За етап в Обергофі поставлю собі такий маленький плюсик, адже набув тут досвід, завоював перші очки на Кубку світу. У мене тут була перша гонка переслідування на такому рівні, перша естафета, перший фінішний етап. З таким багажем досвіду вже можна й далі крокувати, здобувати все вищі вершини.
Я тут отримав заряд більшої впевненості в собі. Цей етап дав мені зрозуміти, що багато є над чим ще працювати. На рівні Кубка IBU ми якось більш менш вирівнювалися за результатами з іншими, а тут бачу, що в мене є велике відставання від лідерських позицій, і це мене мотивує плідно працювати далі, щоб показувати кращі результати.