Тіріл Екхофф оголосила про завершення кар'єри

Фото: IBU/Christian Manzoni

Норвезька біатлоністка Тіріл Екхофф - наступна велика чемпіонка, яка цього тижня оголосила про завершення кар’єри в біатлоні, приєднавшись до Марте Олсбю Ройселанд, Анаїс Шевальє-Буше та Деніз Херрманн-Вік.

Від початку своєї кар’єри Тіріл відрізнялася відмінною швидкістю на трасі, та перші свої перемоги здобувала, часто, попри непередбачувану стрільбу. Вдруге на вищому рівні вона піднялася на вищу сходинку подіуму в спринті домашнього Чемпіонату світу у  Холменколлені, у 2016 році.

Наступні роки в біатлоні принесли їй дві олімпійські медалі, але кардинальні зміни в її кар'єрі відбулися в сезоні 2019/2020, коли норвежці вдалося покращити стрільбу. Під спокійним керівництвом тренера Патріка Обереггера вона віднайшла в собі стійкість та стабільність. Загалом в її активі:

- 8 (2 золотих) медалей Олімпійських ігор
- 15 (10 золотих) медалей Чемпіонату світу
- 65 (39 золотих) медалей Кубка світу
- Великий кришталевий глобус сезону 2020/2021
- 3 Малих кришталевих глобуси

Через проблеми зі здоров'ям Тіріл Екхофф пропустила останній сезон, але віддані вболівальники пам'ятатимуть її внесок у розвиток біатлону, відкритість та емоційність.

«Я почала займатися біатлоном, бо ним займалися мої старші брат та сестра Стіан та Кайя - я не хотіла відставати від них. Ця мета провела мене далі, ніж я могла уявити. Це була цікава подорож, мені неймовірно пощастило жити у мрії протягом 15-ти років.

У 2016 році я стала Чемпіонкою світу вдома, в Норвегії. Цей день я ніколи не забуду, він назавжди лишиться моїм кращим спогадом за довгу спортивну кар'єру.

Я вдячна усім, хто підтримував та вболівав за мене усі ці роки: напарникам по команді, тренерам, спортивним функціонерам, друзям, сім'ї, спонсорам та глядачам. Було кілька падінь, але завдяки усім вам мені вдалося перетворити їх у злети та приємні моменти.

У березні минулого року я здобула дві перемоги у  Холменколлені. Тоді я не знала, що вони будуть для мене останніми в біатлоні - я планувала боротися далі. Коли я приймаю рішення зараз, я все одно думаю, що йду на високій ноті - я закінчую кар'єру з двома перемогами на домашньому стадіоні перед фантастичною публікою, своїми друзями та родиною.

Трішки сумно прощатися, але я відчуваю, що це правильне рішення. Я пишаюся своїми досягненнями та завжди буду згадувати про роки біатлону з посмішкою».